вторник, 24 ноября 2015 г.

Усе свідоме моє  життя  проходить під знаком запитання: «Хто я?». Намагаюся  знайти сенс свого існування в різних проявах матеріального та духовного світів.  Але не все так просто…Деколи хочеться вийти за рамки,  які  накреслює чи то доля, чи то власна свідомість, позбутися відчуття страху перед невідомим. І щоразу розумієш, що життя – це пошук. Я не боюся сумніватися,  не знати, помилятися,  кожного дня боротися сама з собою.  Внутрішній світ людини  не піддається жодним надрозумним математичним обчисленням.  

Мінливість,  непостійність роблять життя цікавим, непередбачуваним. Єдина річ, в якій маю стовідсоткове переконання – я учитель.  Для когось добрий, для когось ні. Розумію це  і все ж іду до дітей і їх батьків з відкритим серцем, з наміром передати все,що знаю і вмію, те, чого навчили мене мої Вчителі. Постійно продовжую  вчитися: вчитися працювати над собою, спілкуватися з учнями, готуватися до уроку. Намагаюся створити такий  навчальний простір, де б дитина мала можливість   набувати  компетентностей,  виявляти  активність та  творчість, набувати особистого  досвіду продуктивною діяльністю  (причому не тільки навчальною), навчатися  критичному осмисленню подій, вчинків. Вважаю, що як би не змінювався світ та підходи до навчання, незмінним залишається  найвище призначення вчителя – навчити людину бути Людиною .